Чому я обрав тему, присвячену лісам України? На моє глибоке пе­реконання, в триаді «грунти-води-ліси» роль останніх є централь­ною, означальною, головною. Тільки ліси здатні регулювати вод­ний режим, зберігати водні басейни від замулювання і забруднен­ня, охороняти наші чорноземи від посухи, вітрової ерозії тощо.

В червні 1997 року спеціальна сесія Генеральної Асамблеї ООН в прийнятій нею програмі дій з подальшого впровадження «Поряд­ку денного на XXI століття» відмічала, що раціональне використан­ня, збереження і збалансоване освоєння всіх видів лісів - це най­важливіший чинник екологічного і соціального розвитку, охорони навколишнього середовища і підтримки системи життєзабезпечення планети. Ліси є одним з основних сховищ біологічної різноманіт­ності, - підкреслює Генеральна Асамблея ООН, - абсорбентом і ре­зервуарами вуглецю і важливим джерелом накопичення енергії, особ­ливо в найменш розвинених країнах. Ліси є невід’ємним елементом процесу збалансованого розвитку і мають надзвичайно важливе зна­чення для багатьох народів, що залежать від лісів, які уособлюють для них традиційний спосіб життя, а багато з них володіють важли­вими традиційними знаннями в питаннях, пов’язаних з лісами.

В цих оцінках Організацією об’єднаних націй ролі лісів для при­роди і суспільства ми бачимо надзвичайну мудрість бачення май­бутнього нашої планети і кожної окремої країни, зокрема великої української нації, яка в значній мірі зацікавлена в реалізації ефек­тивних і дієвих заходів, передбачених рішеннями ООН у галузі лісів, лісівництва та лісознавства. Необхідна не тільки послідовна відданість справі збалансованого лісокористування на політично­му рівні в масштабах всього світу, але й зацікавленість та практичні дії в цьому напрямку з боку вищого керівництва кожної країни. Це означає, що державні органи в галузі лісового, сільського і водного господарств зобов’язані спільними, об’єднаними зусиллями коор­динувати і організовувати зусилля агрономів, лісників та меліора­торів по невиснажливій експлуатації земельних водних і лісових ре­сурсів.

На превеликий жаль, уряд України і раніше, і сьогодні по-справ­жньому не дбав про задовільний стан усіх її середовищ - атмосфе­ри, річок, озер, морів, лісів, степів, ярів, боліт. Оскільки роль лісів є винятковою і визначальною, то деградація кримських і карпатських лісів, знищен­ня їх по берегах річок, постійне нехтування полезахисними лісопосадками, зне­важливе ставлення виконавчої влади в центрі і на місцях до рекомендацій бо-таніків-лісознавців і степознавців та гідрологів і меліораторів в їх класичних нау­кових підходах, особливо тих, що належать Докучаєву, Висоцькому, Бельгардту, Травлєєву та іншим відомим ученим, - все це вимагає від науки і влади докорінних радикальних заходів та жорсткої вимогливості щодо їх безумовного виконання. Я знаю, що нашої уваги потребують не тільки ліси Карпат, Полісся та Криму, але й залишки лісів по Сіверському Дінцю, Старому Айдару, інших середніх і ма­лих річках України. Заплавні, байрачні діброви степового Донбасу, штучні ліси Хер­сонщини чи лісонасадження також мають цікавити і турбувати ботаніків педа­гогічних, аграрних та лісогосподарських вищих учбових закладів, лісогосподарських науково-дослідних інститутів. Лісознавці Інституту ботаніки ім. М.Г Холодного зобов’язані постійно координувати їх зусилля, аби по результатах досліджень запропонувати урядовим органам та Уряду України пропозиції щодо першочер­гових дій зі збереження залишків пралісів в усій Україні, поступового, але цілесп­рямованого та постійного їх відновлення, збереження і розширення смуг поле­захисних лісів, припинення варварських вирубок цінних деревних порід та виве­зення «кругляку» за безцінь в Інші країни.

За останні 100 років втрачено 40% існуючих на планеті лісових масивів. При­близно стільки ж (половина) лісів знищено в Україні. Нагадаємо, що ще Петро І для суднобудівництва використовував ліси Луганщини (по Дінцю), вирубуючи дуби висотою до ЗО м, діаметром від 150-200 внизу і до 36 см на верхньому відрубі. Але для України (і всього світу) є один позитивний приклад: у Франції в 1810 році ліси займали 15% території країни, сьогодні - понад 25%. Отже, мож­на поруч з експлуатацією лісів відновлювати їх кількісно і якісно. Також бажано пильніше придивитись до досвіду Фінляндії.

Ботаніка і ботаніки, безперечно, добре знають, як зберегти і значно збільшити площі лісів України. В наших академічних інститутах працюють такі видатні ботаніки-лісознавці, як Ю.Р. Шеляг-Сосонко, С.М. Стойко, В.І. Комендар, М.А. Голу­бець та інші. Вони та їх попередники створили надійну наукову базу для сьогод­нішньої лісогосподарської діяльності. Навіть без додаткових досліджень вчені мо­жуть запропонувати заходи, що забезпечать значне поліпшення екологічного стану всіх лісових регіонів, зокрема Карпатського. Передусім необхідно до мінімуму обмежити площу суцільних рубок, відновивши верхню межу лісу на полонинах, передати колишні колгоспні та радгоспні ліси паводконебезпечних зон Держлісфонду, припинити самовільні рубки, які в останні роки посилюються, та суворо дотримуватися режиму надійної охорони гірських лісів. Треба створити нові сму­ги водозахисних прибережних лісів, заліснити та залужити еродовані пасовись­ка, заборонити вирубку чагарників для розширення площі орних земель. Все це не вимагає значних матеріальних витрат. Але разом з тим Уряд має готуватися до таких досить затратних заходів, як будівництво протипаводкових водосховищ, бетонних укріплень та дамб на поворотах річок, створення водних перекатів, припинення або, принаймні, суттєве зменшення хаотичного варварського видо­бутку гравію, піску тощо, створення системи природного моніторингу.

Лісистість в гірських районах Карпат за два останні століття знизилась до 53,5%. Ось чому для поліпшення гідрологічного режиму в гірських районах тре­ба збільшити лісистість, для початку хоча б на 10-15%, а далі неухильно про­довжувати працювати в цьому напрямі. Слід вітати пропозицію нашого видат­ного лісознавця, патріарха лісової науки професора СМ. Стойка щодо виділен­ня  лісосічного  фонду державним лісгоспам як постійним  користувачам та господарям, що відповідають за стан лісів і лісового середовища. Приватні кори­стувачі можуть одержувати дозвіл заготовляти деревину на правах підряду і ви­користовувати її для переробки на вітчизняних лісокомбінатах. Лісгоспи ж повинні здійснювати державний контроль за веденням рубок і відновленням лісу. В Кар­патах треба припинити таке злодійство, як самовільні лісові рубки.

Хочу підкреслити, що є необхідність зупинити нераціональну лісогосподарсь­ку, лісозаготівельну та лісопереробну діяльність людини в українських лісах, яка постійно посилює економічну нестійкість майже всіх регіонів країни. Для цього на основі діючих законів Президент і Уряд своїми рішеннями мають негайно при­пинити або обмежити суцільні вирубки лісу, припинити розорювання крутосхилів, заборонити безсистемне прокладання мережі доріг, впроваджувати сучасні тех­нології ведення лісового господарства та лісоексплуатації, заліснення еродова­них земель, розширення площ полезахисних лісів.

Лісова наука разом з ґрунтознавцями, гідрологами, географами та еколога­ми вже визначила широкі і всебічні заходи, обов’язкові для виконання лісогоспо­дарськими органами.  Найперше, що треба зробити останнім, це визначити 1)

площі, на яких на певний час припиняється лісогосподарська діяльність; 2) площі, на яких продовжується експлуатація на суто науковій основі;  і 3) площі, що треба швидко перетворити в нові заповідні території. На моє переконання, треба також припинити вивезення лісу за кордон і забезпечити переробку дере­вини в Україні, надавши населенню карпатського регіону можливість пра­цевлаштування та забезпечивши бюджет додатковими надходженнями за раху­нок експорту лісоматеріалів і лісопродуктів. Та й Україні не вистачає деревини.

Треба також обговорити питання про створення в Мінекології відповідного підрозділу, який має спеціалізуватися на попередженні злодійського знищення надзвичайно цінних лісових багатств України та забезпеченні разом з Держкомлісгоспом їх значного примноження.

Вчені, наукові установи, громадські природоохоронні організації не хочуть довго чекати втілення своїх практичних рекомендацій. Вони готові активно пра­цювати і допомагати державі будувати красиву, зелену, лісову Україну..

К.М. Ситник

Мітки: катастрофа, природа