Українська республіканська партія «Собор» констатує: сьогодні українці перебувають у стані глибокого розчарування і зневіри. Вони не довіряють владним елітам, що обстоюють свої приватні інтереси, і скептично ставляться до будь-яких закликів цих еліт. Значно гірше, що народ перестав здебільшого вірити в перспективи власної держави, вважає її приреченою на злидні, корупцію й цивілізаційні поразки.

Відтак надзавданням політичної еліти повинне стати – повернути українцям віру в себе і в свою державу через повернення влади на службу народу, використати світову фінансову кризу як можливість до модернізації України.

Реалізація цих задач неможлива без консолідації народу, і, зокрема політичної еліти ,довкола базового орієнтиру розвитку – національної стратегічної мети.

Партія вважає, що такою метою може стати входження України до числа найбільш розвинених держав за індексом людського розвитку ООН (наразі Україна знаходиться на 78 позиції).

Наближення або віддалення України від позиції в двадцятці найбільш розвинених держав світу повинне стати критерієм ефеквтиності роботи будь-якої політичної сили, що перебуває при владі.

Партія вважає, що основними пріоритетами, які повинні сприяти в досягненні цієї мети повинні стати:
різке підвищення енергоефективності (енергозбереження, розвиток традиційних і відновлюваних джерел енергії);
розвиток аграрної галузі, що в контексті світової продовольчої кризи має надзвичайний потенціал розвитку;
ефективне використання природних ресурсів, забезпечення високоякісної переробки цих ресурсів в Україні;
високотехнологічне виробництво, базоване на наявних можливостях у сфері нових матеріалів (Україна досі посідає тут передові позиції у світовій науці);
розвиток біотехнологій (у застосуванні до сільського господарства, харчової промисловості, фармакології тощо);
використання в повній мірі потенціалу України як транзитної держави.

Першочергові кроки, які необхідно зробити для реалізації цих пріоритетів:
подолати корупцію, яка створює сьогодні основну загрозу безпеці держави;
подолати відчуження людини від влади (через завершення конституційної реформи, розвиток місцевого самоврядування на базовому рівні, зміну системи виборів, розбудову структур громадянського суспільства);
виробити стратегічний національний компроміс щодо питань, які ділять сьогодні українське суспільство (мова, історія, геополітична орієнтація тощо);
виховати «синдром успішного українця» (людини, яка по праву пишається успіхами, а не вічно оплакує поразки). Українця, який зорієнтований не в минуле, а в майбутнє.

Виходячи із вищезазначених тез, партія буде визначатися з приводу об’єднавчих процесів в українському політикумі в рамках чергової президентської кампанії.

Мітки: ООН, світ, Україна