Наводимо текст подання.

К О Н С Т И Т У Ц І Й Н Е   П О Д А Н Н Я

щодо визнання окремих положень частини другої статті 8, пунктів 1-7, 9 частини першої та пункту 1 частини другої, а також частини четвертої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)

Відповідно до статті 150 Конституції України, статей 13, 15, 39, 40, 71 Закону України “Про Конституційний Суд України» звертаємося до Конституційного Суду України для вирішення питання стосовно відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 8 у частині обмеження повноважень голів місцевих державних адміністрацій строком повноважень Президента України, пунктів 1-7, 9 частини першої та пункту 1 частини другої статті 9 у частині надання Президенту України права звільняти голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України, а також частини четвертої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV (Відомості Верховної Ради України, 1999, № 20-21 (28.05.1999 р.), ст. 190) з наступними змінами (у редакції Закону України від 17 листопада 2009 року) (далі – Закон).
Законом, що був прийнятий ще до внесення змін до Конституції України (Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV) повноваження голів місцевих державних адміністрацій насамперед поставлено у залежність від повноважень Президента України.
Так, частина друга статті 8 Закону встановлює, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України. Частина четверта статті 9 Закону передбачає, що у разі обрання нового Президента України голови місцевих державних адміністрацій продовжують здійснювати свої повноваження до призначення в установленому порядку нових голів місцевих державних адміністрацій.
Частини перша та друга статті 9 Закону наділяють Президента України правом припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України. Так, за частиною першою цієї статті повноваження голів місцевих державних адміністрацій припиняються Президентом України у разі:
1) порушення ними Конституції України і законів України;
2) втрати громадянства, виявлення факту подвійного громадянства;
3) визнання судом недієздатним;
4) виїзду на проживання в іншу країну;
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду;
6) порушення вимог несумісності;
7) за власною ініціативою Президента України з підстав, передбачених цим Законом та законодавством про державну службу;
висловлення недовіри більшістю (дві третини) голосів від складу відповідної ради;
9) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням.
Згідно з частиною другої статті 9 цього Закону повноваження голів місцевих державних адміністрацій можуть бути припинені Президентом України у разі:
1) прийняття відставки голови відповідної обласної державної адміністрації;
2) подання Кабінету Міністрів України з підстав, передбачених законодавством про державну службу;
3) висловлення недовіри простою більшістю голосів від складу відповідної ради (частина друга статті 9 Закону).
Проте Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року було внесено суттєві зміни до конституційного статусу Президента України та Кабінету Міністрів України в частині розширення повноважень Уряду у сфері виконавчої влади та суттєвого звуження з цих питань повноважень глави держави щодо виконавчої влади, включаючи й порядок формування та відповідальності Уряду, утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і призначення та звільнення їх керівників, а також повноважень щодо припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій.
Так, стаття 115 Конституції України в редакції 1996 року передбачала, що Кабінет Міністрів України складає свої повноваження перед новообраним Президентом України, після внесення змін до Конституції України Кабінет Міністрів України складає свої повноваження перед новообраною Верховною Радою України. Однак, Конституція України не передбачає складення повноважень головами місцевих державних адміністрацій перед новообраним Президентом, як то передбачено законом.
Як випливає із Конституції України та рішень Конституційного Суду України повноваження Президента України визначаються виключно Конституцією України. Конституція України пунктом 10 частини першої статті 106 Конституції України до внесення змін у 2004 році надавала Президенту України таке повноваження як призначення за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припинення їхніх повноважень на цих посадах. Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року це повноваження Президента України було скасовано. Однак норми Закону до цього часу не приведені у відповідність із чинними конституційними нормами, зокрема в частині порядку призначення та звільнення голів місцевих адміністрацій.
Конституційний Суд України неодноразово вказував Парламенту на необхідність приведення законів у відповідність до конституційних положень. Суд зазначав, що керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 85 („прийняття законів“), пункту 1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України („закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України»), Верховна Рада України мала б привести закони України у відповідність до тих норм Конституції України, які набули чинності з 1 січня 2006 року .
Так, на сьогодні Конституція України не наділяє Президента України правом з власної ініціативи звільняти голів місцевих державних адміністрацій та не обмежує строк повноважень голів місцевих державних адміністрацій строком повноважень глави держави.
Відповідно до частини першої статті 113 Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та згідно з пунктом 9 частини першої статті 116 Конституції України спрямовує та координує роботу органів виконавчої влади.
Місцеві державні адміністрації відповідно до частини першої статті 118 Конституції України здійснюють виконавчу владу в областях та районах, містах Києві та Севастополі.
При цьому згідно з частинами четвертою та п’ятою цієї ж статті, а також частини другої статті 24 та пункту 4 ч.1 статті 44 закону України «Про Кабінет Міністрів України» місцеві адміністрації несуть подвійну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів та відповідно голови місцевих адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади спільними діями Президента та Уряду – рішенням Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. При цьому кандидатуру на посаду голови місцевої державної адміністрації визначає Кабінет Міністрів України, а Президент України як глава держави по суті вирішує питання щодо затвердження поданої кандидатури.
Неконституційне обмеження повноважень голів місцевих державних адміністрацій строком повноважень Президента України у частині другій статті 8 Закону до того ж фактично усуває Кабінет Міністрів України з процедури звільнення голів місцевих державних адміністрацій, чим звужує конституційно встановлені повноваження Кабінету Міністрів України щодо ініціювання припинення повноважень голів місцевих державних адміністрацій встановлені у частині четвертій статті 118 Конституції України.
Положення частини четвертої статті 9 Закону нерозривно пов’язані з обмеженням повноважень голів місцевих державних адміністрацій у частині другій статті 8 Закону строком повноважень глави держави, а отже також суперечать положенням частини четвертої статті 118 Конституції України
Закріплення у частині першій (окрім пункту та пункті 1 частини другої статті 9 Закону права Президента припиняти повноваження голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України суперечить статті 106 Конституції України, яка не наділяє Президента правом припинення повноваження голів місцевих державних адміністрацій, та частині четвертій статті 118 Конституції України, яка надає Президенту України право звільняти голів місцевих державних адміністрацій лише за поданням Уряду.
Зважаючи на завершальний етап президентських виборів в Україні, в результаті яких вступить на посаду новобраний Президент України, що може знову привести до дестабілізації усієї системи виконавчої влади та протистояння між Президентом та Кабінетом Міністрів, відповідно до § 26 Регламенту Конституційного Суду України просимо конституційне провадження щодо нашого конституційного подання визнати НЕВІДКЛАДНИМ.

З огляду на викладене, керуючись статтями 1,7 частиною першою статті 58, частинами першою, третьою, четвертою статті 140, статтею 147, пунктом 1 частини першої статті 150, статтею 152 Конституції України, пунктом 1 статті 13, статтями 69,40,57,71,74 Закону України «Про Конституційний Суд України», -

ПРОСИМО:

1. Визнати неконституційними:
 частини другої статті 8 у частині обмеження повноважень голів місцевих державних адміністрацій строком повноважень Президента України;
 пунктів 1-7, 9 частини першої та пункту 1 частини другої статті 9 у частині надання Президенту України права звільняти голів місцевих державних адміністрацій без подання Кабінету Міністрів України;
 частини четвертої статті 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Для участі у розгляді справи суб’єктом права на конституційне подання уповноважуються представники:

1. Матвієнко Анатолій Сергійович, народний депутат України

2. Жебрівський Павло Іванович, народний депутат України

3. Ключковський Юрій Богданович, народний депутат України

Мітки: Конституційний Суд, Конституція, місцеве самоврядування, Матвієнко, Президент, Рада