Це розмаїто-веселкове диво дитячих задумів та яскраво-бар­вистих вишиванок ще й досі ме­рехтить перед очима. І так хочеть­ся, щоб це свято душі надовше за­лишилось у спогадах, щоб той стан душевної ейфорії, який всі ми від­чули в невеличкому селі Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області, не покидав нас довго-довго.

Традиційно склалося, що не лише на Івано-Франківщині, а й в інших областях України 19 грудня ми вітаємо своїх дітлахів з днем Святого Миколая. Але ж є ще й літ­ній день Святого Миколая!

Відновити це прекрасне свято та повернути його у наш щоденний побут спробувала Українська рес­публіканська партія “Собор” на славній Івано-Франківщині.

133 школярі Тишківської ЗОШ І—ІІІ ст. та 18 діток із дитсадочка села вийшли на майдан перед школою, щоб узяти участь у кон­курсах та змаганнях, організова­них нашим активом. Здавалося, що вболівати за діток вийшло май­же все село.

Учасники свята мали змогу взяти участь у конкурсах і змаган­нях: дитячого малюнка на асфаль­ті, на краще виконання пісні, зі встановлення туристського наме­ту, з фігурного водіння велосипе­да.

Активність і наполегливість шко­лярів була на такому високому рівні, що члени оргкомітету і журі довго вагалися, визначаючи переможців. Адже серед учасників конкурсу на кращий малюнок — 51 школяр. Ди­ректор школи Світлана Кавчук хви­лювалася. Навпроти монумента, поставленого славному землякові генералові УПА Романові Шухевичу асфальт покрився різнобарвним ки­лимом із ніжно виведеними дитячи­ми рученятами гаслами: “Найкраща у світі земля — це моя Україна!”, “Слава Україні!”, «Хай вічно живе Та­рас!», “Хай живе моя Україна!”, “З хлібом і сіллю”,” Мир Землі!”

Барвистий килим на асфальті протягом трьох годин удосконалю­вали, він здіймався до неба білими крильцями голуба миру, ніжно вплетеними у розкішний віночок мальвами, ромашками, волошка­ми, колоссям жита і пшениці.

Однією з умов перемоги був захист малюнка, а основним кри­терієм — глибина національних традицій, знання історії України, звичаїв рідної Франківщини. Зви­чайно, до кожного учасника підхо­дили індивідуально, зважуючи на вік і навіть стать.

Тож переможцем у віковій кате­горії 6—9 років стала Марта Буряк, 10—13 років — Оксана Паращук, 14—17 років — Марія Грабчак. Дів­чат нагородили плеєрами й мо­більними телефонами.

Спортивні змагання заполони­ли увагу тишківських хлопчаків. Во­ни змагалися у фігурному водінні велосипеда. Віце-президент Фе­дерації спортивного туризму Укра­їни, майстер спорту, заслужений працівник фізичної культури і спор­ту України, кандидат технічних на­ук, голова журі Володимир Соко­лов перетворив спортивний май­данчик перед сільською школою на справжній олімпійський стадіон. Хлопчаки охоче вдягали спортивну форму, спеціальні каски і сідали на новенькі велосипеди, які для цього дивовижного дійства закупила Фе­дерація спортивного туризму Ук­раїни Івано-Франківської області. Журі підійшло до оцінки конкурсу серйозно і з увагою. Тож перемог­ли у змаганні Тарас Шуба, Михайло Керніцький, Тарас Пеца -Довбуш, а також Мирослав Грабчак, Євген Бойчук, Тарас Неміш. Вони отри­мали в подарунок мобільні теле­фони та плеєри.

Ще більшу увагу дітлахів при­вернуло встановлення туристсько­го намета. Тут найспритнішими ви­явилися Євген Бойчук та Микола Тицак. Серед переможців — Мари­на Мороз та Зоряна Заячківська, Олена Дзюмбак та Ігор Буряк, Во­лодимир Вересюк та Олена Полі­щук.

Як наголосив голова УРП “Со­бор”, народний депутат України Анатолій Матвієнко, Святий Миколай любить усіх, а особливо тих, хто працьовитий, дбає про красу рідного села, рідного дому.

Директор Інституту відкритої політики, доктор економічних наук Михайло Довбенко вручив пода­рунки родині Ольги та Миколи Павлюків, адже саме їхню садибу об­рали організатори і благодійники, підбиваючи підсумки конкурсу на кращу садибу.

Та найбільше оплесків було то­ді, коли оголосили, що благодій­ники з УРП “Собор” виділяють для оздоровлення дітей Тишківець 20 путівок у дитячий оздоровчий ком­плекс “Райський куточок”, що у Бердянську на Азовському морі. Вартість кожної путівки — 3 000 грн. Меценати профінансували проїзд усіх дітей та тих, хто їх суп­роводжуватиме.

Після урочистостей дітей очіку­вали столи із солодощами та фрук­тами, а на завершення дійства — вечірня дискотека.

Дитячі обличчя іскрилися ра­дістю і щастям. Якби кожен депу­тат, урядовець, громадський діяч хоч би двічі на рік, на день Святого Миколая, проводив ось такі благо­дійні акції, то, напевно, у багатьох селах і райцентрах України тепло і сонячно було б на серці дітям і до­рослим.

Ольга Ф1ЩУК, консультант УРП «Собор», м. Київ

Мітки: діти, культура