З 1 січня 2020 року в Україні може різко збільшитися число хмарочосів. Справа в тому, що уряд затвердив нові державні будівельні норми (ДБН), які дозволяють будувати громадські будівлі висотою до 150 метрів.
Для порівняння: зараз все, що вище 100 метрів, вважається експериментальним будівництвом, а тому кожен проект повинен окремо затверджуватися міністерством. І деякі експерименти закінчуються невдало. Наприклад, «Дніпровські вежі на Троєщині». Місцеві жителі називають їх «пізанськими» – в процесі будівництва через помилки інженерів будівлі нахилилися. Ось тільки ці вежі вдвічі вище, ніж Пізанська – 35 поверхів. Зате тут немає ні туристів, ні будівельників – будівництво пустує 10 років. Зараз «вежі» передали Національній гвардії. Вона два роки шукає інвесторів, щоб їх вирівняти.
«Швидше за все, заощадили на фундаментах. Будинки дали ухил. Всі будинки. У таких будинках елементарно не можуть працювати ліфти. Перекошені шахти. Технічно можна спробувати їх трохи вирівняти, але це треба вкладати такі кошти, на які забудовник явно не розраховував», – каже директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Загалом в Україні кожна друга «стометрівка» має або мала проблеми. Так, телецентр «Олівець» у Києві почали будувати в 1983 році, закінчили через 10 років. Будівлю Апеляційного суду Києва заклали ще раніше, а відкрили тільки в 2006 році. Готелю «Парус» в Дніпрі – вже 44 роки. Він готовий на 80% – закінчилися гроші. Mirax Plaza на столичній вулиці Глибочицькій страждає вже 13 років.
Один з кварталів на проспекті Перемоги міг стати історичним. Перший хмарочос в Україні – Міністерство інфраструктури. Він був зданий в 1986 році, 106 метрів без шпилю. А через дорогу повинен був бути рекордний офісний комплекс – Скай Тауерс, що складається з двох веж по 214 метрів. Ось тільки у замовників сталася криза і рекорд не добудували навіть до середини.
Мало грошей і архітекторів
Брак фінансів – це основна причина, чому будівництво хмарочосів стає проблемним, каже голова будівельної компанії Назар Бенч. Якби не це, може, у Львові чи Харкові вже був би свій восьмисотметровий Бурдж-Халіфа, як в Дубаї, нарікає фахівець.
«Якщо говорити з технічної точки зору, можливості будівництва, то компанії, які могли б побудувати будівлі на кшталт Бурдж-Халіфа, в Україні є. А фахівців, які могли б його спроектувати, одиниці. Як правило, це фахівці, які мають певний закордонний досвід. А фахівці, які мають закордонний досвід, як правило, залишаються за кордоном», – каже Бенч.
Але не всі архітектори виїхали за кордон, запевняє директор «Інституту міста» Олександр Сергієнко.
«У нас є кваліфіковані і конструктори, і будівельники. І цікаві архітектори. Але є одне «але». Якщо архітектору пропонують великі гроші, він дуже часто не може відмовитися і будує якогось монстра на замовлення …», – зазначає він.
За новими нормами, такі будівлі-монстри порушать так звані блакитні лінії історичної забудови, впевнений Сергієнко. Такі лінії проводить місцева влада, а тому не факт, що якусь з них не вирішать посунути заради комерційної вигоди.
Небезпека пожеж
Будинок на Кловському узвозі, який називають «Болт Куровського», свого часу не сподобався ЮНЕСКО, так дисонує на пагорбах з Києво-Печерською Лаврою. Але скандали швидко вщухли. Тепер це найвища споруда України, її висота становить 168 метрів. Приміщення в «Болті Куровського» є і житлові, і офісні.
Технічних проблем з хмарочосом, за документами, не помічено. Хоча, наприклад, найдовша пожежна вежа в Україні, якщо не дай бог, трапляться неприємності, отримає доступ тільки до середини «Болта».
«Вона розкладається до 90 метрів. Робоча висота 87,5 метрів. Або подає воду, або рятує людей. Допустима вага в люльці – до 400 кілограмів. Це чотири людини. Використовувати машину легко, але самі під'їзди до хмарочосів дуже важкі, дуже вузькі», – розповідає командир рятувальної команди Сергій Лобанцев.
Інші ж пожежні автодрабини ледь досягають п'ятдесяти метрів.
Тим часом, в ДБН прописані абсолютно інші вимоги до хмарочосів. Наприклад, вертолітні майданчики на дахах. Обов'язкові також зони, куди не дістане вогонь.
У свою чергу, рятувальники кажуть: протипожежні елементи ігнорують не тільки забудовники, а й самі мешканці.
А тим часом, за підсумками січня-червня 2019 року в Україні прийнято в експлуатацію 4,91 млн кв. м загальної площі нових житлових будинків, з яких в містах – 2,89 млн кв. м (58,8%), а в сільській місцевості – 2,02 млн кв. м (41,2%).
Нагадаємо, раніше юрист розповів новинам «Сьогодні», як вберегти себе від недобудови. За словами адвоката, рекламні матеріали забудовника – це важливий аргумент в суді:
Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram
