В Україні все ще намагаються вирішити проблему з хрущовками, адже половина житлового фонду країни потребує реконструкції. Більш того, майже кожен десятий будинок є аварійним – кажуть в Міністерстві розвитку громад і територій України.
Багатоквартирні будинки почали активно зводити в 50-х роках. А це означає, що їх середній вік 70 років. При цьому «сталінки» розраховані на 150 років експлуатації, панельні «чешки» на 100, і найменше років життя відведено «хрущовкам» – не більше 60. Але тільки в столиці їх налічується близько двох тисяч. Найближчим часом влада Києва має намір провести інвентаризацію хрущовок. Що буде зі старими будинками і як їх відновлюють за кордоном?
У Києві вже є будинок з акуратними під'їздами, однаковими балконами і без єдиного сантиметра клаптикового утеплення. Глянувши на нього, відразу і не здогадаєшся, що це хрущовка, якій майже 70 років. Цей будинок повинен був бути пілотним проектом реконструкції житлового фонду. Зате став першою і останньою відремонтованою хрущовкою столиці.
«Наш будинок в кращому стані, ніж інші хрущовки. Це точно»- впевнено заявляє Світлана Бандерики, мешканка відреставрованої хрущовки.
Світлана спілкується з журналістами з балкона, якого до реконструкції не було. Крім цього, в її хрущовці змінили дах і привели в порядок фасад. Але проект все одно не закінчений.
«Двох мільйонів не вистачило. Чи то вкрали, чи то ще щось. Вони повинні були поміняти проводку, труби всередині. А виходить, зробили тільки фасад»- нарікає Світлана.
Про гарний фасад для своєї хрущовки мріє її сусідка Вікторія. Але замість цього поки отримує лише архітектурні експерименти сусідів.
«Бачите, що надбудували? Це ж взагалі неподобство. Вони у мене все світло забрали, жахливий вигляд вийшов, як труна»- нарікає Вікторія Григор'єва, мешканка іншої хрущовки.
В її будинку іржаві труби, дірявий дах і постійна сирість у підвалі. Однак реальний технічний стан радянських хрущовок столичні функціонери тільки планують з'ясувати.
«Якщо будівлю можна відреставрувати, утеплити, замінити комунікації – то потрібно робити це без відселення людей. Ніяких операцій, відселення жителів будинку без згоди 100% жителів цього будинку відбутися не може»- говорить Ольга Білецька, депутат Київради.
Читайте також: У Києві близько 80% багатоповерхівок потребують ремонту – КМДА
Архітектори в свою чергу пояснюють: житловий фонд 1950-х застарів більше морально, ніж фізично. Аварійних будинків небагато. Але ось капітальний ремонт не завадив би всім.
Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» каже:
«Проблема у всіх будинків в комунікаціях, як правило. Водопроводи, каналізація, електричні мережі. Можливо, газові».
З проблемою радянського житлового фонду зіткнулися і в Німеччині. Зокрема, в Східному Берліні. Спочатку німці хотіли знести все. Але в 90-ті хрущовки передали керуючим компаніям, щоб відремонтувати три чверті всіх будинків. За це компанії отримали право здавати в оренду або продавати квартири. Як це працює, на власні очі бачила Ярослава, засновниця інтернет-спільноти, кореспонденти якої знімають кумедні будинки та балкони українських міст.
«Це повністю реконструйовані, дуже класно виглядають будинки. Ви ніколи не дізнаєтеся, що це колишня хрущовка або колишня панелька. Тому що це все перештукатурено, перефарбовано в веселий колір»- каже Ярослава Артюшенко, засновниця спільноти»Цар-балкон».
Проблема з хрущовками турбує не тільки столицю. Наприклад, у Бердянську мешканці хрущовки бояться, що їхній будинок завалиться через дірявий дах. Цемент між цеглинами на фасадній стіні вже майже повністю вимитий.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини у нашому Telegram
